Антитіла - Колискова

У суєті рухів, Сірих машин звуків, Я підніму руки, Я вище за них. Зі свого віконця Ангела-охоронця Прошу в лице сонця, З дитинства так звик. Ситий від фальші Хочу втекти, Змити все зайве І далі йти! Не розгубити І донести Чесні мотиви, Чесні думки По м'язам і жилам Бетонного тіла Коли ти внизу І сил вже нема – Згадай, хто ми є, Згадай ці слова! Ми – чаша надій, Ми – неба вода, Ми – зерна землі, Ми – символ життя! У суєті рухів, Сірих машин звуків, Я піднімав руки, Я був вище за них. Місто мене чуло, Місто моїм було І до землі гнуло, Але я не стих! (4) Коли ти внизу І сил вже нема – Згадай, хто ми є, Згадай ці слова! Ми – чаша надій, Ми – неба вода, Ми – зерна землі, Ми – символ життя!